Перші особи кажуть

 

Ми впевнені в тому, що створення Київської Цивілізаційної Унії у складі Білорусі, Литви, Польщі, України та інших цивілізаційно близьких країн варто починати не з тривіальних політичних і дипломатичних зондувань, розвідок і візитів, а з актуалізації співпраці країн Понто-Балтійського регіону насамперед в інформаційній та культурній сферах (враховуючи обширну та задавнену передісторію такої співпраці), а також з розвитку співробітництва в івентивній, коммемораційній, консиліаційній та інших сферах  в контексті як консолідації базових поглядів на Понто-Балтійського співробітництво, так і практичного створення зазначеної Унії (реалізація конкретного гео- проекту).

 

Отже, політичні погляди очільників країн Понто-Балтійського регіону на співробітництво у вказаному регіоні і їх численні декларації навмисно відтісняються на другий план, тоді як на перший план висуваються ініціативи, проекти та реальні, а не абстрактні дії окремих громадян, їх груп та спілок різного штибу, які утворюють активне грамадянське суспільство. Таким чином, у відповідності до нашого підходу, інтеграція «знизу» передує інтеграції «зверху». Це дозволяє чинити спротив європейській бюрократії, а в Україні, зокрема,  долати параліч влади. Тим не менше, з’ясування поглядів очільників країн Понто-Балтики (згодом Адріатики) на регіональне співробіт-ництво, які висловлюються ними самостійно чи отримуються в результаті спеціально підготовлених інтерв’ю, має провідне значення для сближення дискурсів громадянського суспільства і влади і, таким чином, для напра-цювання спільних рішень.

 

Для висловлювання громадських думок щодо Понто-Балтійського співробітництва існують соціальні мережі.

 

Наша програма під назвою «Перші особи кажуть» (Top Officials Say, © 2016) спеціально створена для каналю- вання поглядів і думок перших осіб Потно-Балтійських країн щодо регіонального співробітництва в одне впіз- наване русло. У відповідності до нашої пропозиції, варто починати з інтерв’ювання президентів Білорусі, Литви, Польщі та України, поступово розширюючи коло глав держав, у тому числі і за рахунок керівників Европейського Союзу тощо. При цьому самі інтерв’ю мають мати прогностичний харктер і охоплювати широке коло базових питань, починюючи насамперед з історії Київської Русі, Галицько-Волинського князівсва, Великого князівства Русько-Литовського та Речі Посполитої.